«Нехай світлою буде пам’ять про них. Низький уклін та вічна їм пам’ять!» — сказав секретар Володимирської міської ради Іван Юхимюк. У Володимирській гімназії №1 відкрили й освятили меморіальні дошки випускникам Сергію Воробчуку та Нікіті Ковальчуку, які загинули, захищаючи Україну в російсько-українській війні.
Ключові факти про відкриття
- Дошки розмістили на фасаді закладу поруч з іншими пам’ятними знаками випускникам-Героям.
- На церемонії були учні, вчителі, родичі полеглих, секретар ради Іван Юхимюк і духовенство.
- Сергій Воробчук народився 28 жовтня 1993 року, призваний 24 липня 2024 року, загинув 28 січня 2025 року від ворожого обстрілу на Харківщині.
- Нікіта Ковальчук народився 2 квітня 1996 року, служив у десантно-штурмових військах ЗСУ, загинув 1 листопада 2024 року під час боїв на території Курської області (Росія).
- Молебень за душі спочилих і освячення дощок відслужив отець Юрій; присутні поклали квіти до портретів.
Захід оголосили відкритим під Державний Гімн України. Хвилиною мовчання вшанували Сергія Воробчука, Нікіту Ковальчука та всіх загиблих воїнів. Учні виконали патріотичні пісні. Ведучі розповіли про життєві шляхи й військову службу обох випускників.
Вчителі згадують Сергія Воробчука як доброго, веселого й щирого хлопця з багатьма друзями. Він захоплювався трудовим навчанням і посідав призові місця на міських і обласних олімпіадах; його вироби досі зберігаються в кабінеті. На відкритті дошки була мама Сергія. Нікіту Ковальчука однокласники й педагоги пам’ятають як щирого, доброго, надійного товариша, завжди готового допомогти. Класна керівниця Вікторія Наугольник згадала його доброзичливість і активність. У церемонії взяли участь мама й брат Нікіти. Йому назавжди залишиться 28 років.
«На цих дошках зображені обличчя молодих людей, яким передбачалося світле майбутнє, які мріяли, жили, сподівалися створити свою сім’ю, розвивати рідний край. Особисто знав Нікіту як позитивного, енергійного хлопця, та, на жаль, нещадна війна забрала його життя. Я навіть не можу уявити біль матерів, які тужать за своїми синами, адже вони віддали найдорожче. На жаль, ці воїни віддають свої життя заради того, щоб ви могли вчитися, шановні учні, а ми — працювати й далі жити та триматися разом, адже лише в єдності зможемо перемогти ворога. Ці світлини щодня нагадуватимуть про Героїв. Проходячи повз них, пам’ятайте, яка висока ціна сплачена, щоб ми могли жити в нашій країні. У нас щоденно лунають тривоги, надходять страшні звістки про втрати, але тільки завдяки мужнім Героям ворог не дістався наших країв. Нехай світлою буде пам’ять про них. Низький уклін та вічна їм пам’ять!»
Меморіальні дошки на стінах гімназії №1 доповнили низку знаків на честь випускників, які віддали життя за незалежність і територіальну цілісність держави.