Так. Дитина від 14 років має право сама подати до суду позов про позбавлення матері чи батька батьківських прав. До цього віку від її імені діють орган опіки та піклування, прокурор, другий з батьків, заклад, де вона перебуває, або особа, у сім’ї якої вона живе. Рішення ухвалює лише суд, і лише за вичерпним переліком підстав зі статті 164 Сімейного кодексу України.
У Володимирі та районі такі справи розглядає Володимирський міський суд. Якщо ви стоїте перед цим кроком або вже зібрали довідки, без точних підстав і доказів позов не пройде. Сама незгода з батьками, борг з аліментів чи «поганий характер» суду не достатні.
Нижче — хто має право звертатися, які саме вчинки батьків суд бере до уваги, як готують справу, як іде процес, що змінюється після рішення і куди йти в місті та районі. Ведіть справу з юристом: самостійно зібрати пакет і витримати засідання ризиковано.
1. Хто має право подати позов
Право ініціювати справу закріплене у статті 165 Сімейного кодексу. Позивачем може бути один із батьків щодо другого, опікун або піклувальник, особа, у сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я чи навчальний заклад, орган опіки та піклування, прокурор. Окремо закон називає саму дитину, яка досягла 14 років.
Це число рахується календарно: на день подання позовної заяви дитині має виповнитися повних 14 років. Воно складається з двох норм: стаття 165 прямо включає дитину до кола позивачів, а стаття 18 того самого кодексу дає кожному учаснику сімейних відносин від 14 років право звернутися до суду особисто. До 14 років дитина сама позов не підпише. Після 18 років справа, яку відкрили раніше, не «згорає»: Верховний Суд підтвердив, що досягнення повноліття під час розгляду не є підставою відмовити в позові, якщо його подали щодо неповнолітньої дитини.
На практиці дитина 14–17 років найчастіше йде не одразу до канцелярії суду, а спочатку до служби у справах дітей. Там фіксують звернення, обстежують житло й готують висновок. Прокурор вступає, коли є ознаки злочину щодо дитини або коли ніхто з родини не захищає її інтереси. Другий з батьків подає позов, якщо живе з дитиною і хоче припинити права того, хто ухиляється від виховання.
2. На яких підставах суд позбавляє батьківських прав
Перелік у статті 164 — закритий. Суд не вигадує сьомої підстави. Мати або батько можуть втратити права, якщо не забрали дитину з пологового будинку чи іншого медзакладу без поважної причини і шість місяців не виявляли піклування; ухиляються від виховання, безпечних умов життя та забезпечення повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; експлуатують дитину, примушують до жебракування чи бродяжництва; засуджені за умисне кримінальне правопорушення щодо дитини.
Ухилення — це не разова відсутність на шкільних зборах. Суд шукає системну винну поведінку: місяцями немає контакту, лікування й харчування, дитина не ходить до школи, батько чи мати ігнорують приписи служби у справах дітей. Жорстоке поводження — фізичне або психологічне насильство, приниження, методи виховання, що шкодять здоров’ю. Алкоголізм і наркоманія підтверджують медичними висновками, а не чутками сусідів. Несплата аліментів сама по собі в перелік не входить: вона може бути лише одним із доказів ухилення, якщо поруч немає участі в житті дитини.
З підстав ухилення, алкоголізму чи експлуатації позбавити прав можна лише повнолітніх батьків. Неповнолітню матір чи батька за цими пунктами суд не позбавляє.
3. Як дитина чи органи опіки готують справу
Почніть зі служби у справах дітей громади, де живе дитина. Напишіть заяву: хто ви, проти кого справа, які факти і з якої дати. Попросіть обстежити умови проживання. Без письмового висновку органу опіки суд справу по суті не закриє.
Збирайте докази під конкретну підставу зі статті 164. Потрібні свідоцтво про народження, паспорт або свідоцтво позивача, довідка про місце проживання. Далі — характеристики зі школи чи садка, медичні довідки, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань або вирок, акти поліції, листування, квитанції, покази свідків. Якщо йдеться про залежність — висновок лікаря-нарколога. Психолог потрібен, коли треба зафіксувати вплив на дитину, а не «для настрою».
Позовну заяву пишіть за статтею 175 Цивільного процесуального кодексу: суд, сторони, факти, правова підстава, вимоги, перелік додатків. Подавайте за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Дитині-позивачу варто одразу взяти представника. Безоплатну вторинну правову допомогу неповнолітнім надають місцеві центри системи БПД. Не ведіть засідання самі: суд оцінює не емоції, а допустимі докази.
4. Як протікає суд: від позову до рішення
Канцелярія реєструє позов. Суддя відкриває провадження, залучає орган опіки та піклування і призначає підготовче засідання. Відповідача викликають повісткою. Якщо адреса «мертва», вручення затягує справу на місяці.
На засіданні суд заслуховує сторони, представника служби у справах дітей, свідків. Дитину від 10 років, яка може висловити думку, суд вислуховує окремо, часто в присутності психолога. Думка обов’язкова до врахування, але не замінює доказів: суд перевіряє, чи її не сформували дорослі. За потреби призначають судову психологічну експертизу. Прокурор бере участь, якщо він позивач або якщо цього вимагає захист дитини.
Окремого «дитячого» строку в законі немає. На практиці розгляд у першій інстанції часто триває близько восьми місяців, інколи понад рік. Строк зростає через експертизи, неявки, пошук відповідача й апеляцію. Поки справа йде, дитина залишається там, де жила. Перевести її в заклад можна лише якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю і орган опіки оформив відібрання — це окрема процедура, не автоматичний наслідок позову.
5. Що змінюється після позбавлення батьківських прав
До рішення батько чи мати ще законні представники: підписують згоду на виїзд, обирають школу, претендують на спілкування. Після набрання рішенням законної сили вони втрачають особисті немайнові права щодо дитини, більше не є представниками, не мають права на пільги «на дитину», не можуть бути усиновлювачами чи опікунами, не спадкують після дитини і не вимагатимуть від неї утримання в старості. Дитина при цьому зберігає право спадкувати після них.
Обов’язок утримувати дитину не зникає. Суд разом із позбавленням прав вирішує питання аліментів. Спілкування без згоди того, з ким дитина живе, і без окремого судового дозволу більше не є правом позбавленого батька чи матері.
Якщо дитина жила з тим, кого позбавили прав, суд вирішує, чи можуть вони далі мешкати в одному житлі. Дитину передають другому з батьків за його бажанням. Якщо це неможливо — перевагу мають баба, дід, повнолітні брати й сестри, інші родичі, мачуха чи вітчим. Лише коли родичів немає, дитину передають органові опіки. Рішення суд надсилає до органу ДРАЦС за місцем реєстрації народження: у свідоцтві з’являється відповідна відмітка.
Батько чи мати можуть оскаржити рішення в апеляції в загальний цивільний строк. Поновити права можна окремим позовом за статтею 169: суд дивиться, чи змінилася поведінка і чи це в інтересах дитини. Поновлення неможливе, якщо дитину усиновили і усиновлення чинне, або якщо на момент розгляду їй уже є 18 років. Після відмови повторний позов — не раніше ніж за рік.
6. Куди звернутися у Володимирі й районі
Володимирський міський суд Волинської області: м. Володимир, вул. Сагайдачного, 24, тел. (03342) 2-17-84. Пн–чт 08:00–17:00, пт 08:00–15:45, перерва 13:00–13:45.
Служба у справах дітей Володимирської міської громади: вул. Івана Франка, 8, тел. 093 979 98 18. Служба у справах дітей Володимирської райдержадміністрації: вул. Небесної Сотні, 3, тел. 063 260 84 57, 096 103 25 39. Володимирський центр соціальних служб (та сама адреса Франка, 8): 093 979 98 18; мобільна бригада соціально-психологічної допомоги: (03342) 3-57-01.
Володимирська окружна прокуратура: вул. Драгоманова, 31, тел. (0332) 28-08-52. Пн–чт 09:00–17:45, пт 09:00–16:30, перерва 13:00–14:00. Володимир-Волинський місцевий центр безоплатної вторинної правової допомоги: вул. Устилузька, 19, тел. (03342) 3-80-11, 3-80-16.
Типовий маршрут для 15-річної дитини з Володимира виглядає так. У понеділок ви з юристом центру БПД пишете заяву до служби на Франка, 8. Протягом кількох тижнів служба обстежує житло й готує висновок. Паралельно збираєте характеристику зі школи, медичні довідки й акти поліції, якщо були виклики. Позов несете до суду на Сагайдачного, 24, за місцем проживання відповідача. Судовий збір за такий немайновий позов у 2026 році рахують як 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 1 331,20 грн; заяви про захист прав неповнолітніх закон про судовий збір часто звільняє від сплати, тож квитанцію уточніть у консультанта центру БПД до подання. Перше засідання зазвичай ставлять через 1–2 місяці. Якщо відповідач ухиляється від повісток і потрібна експертиза, до рішення першої інстанції минає близько восьми місяців. Дитина весь цей час живе там, де жила, якщо немає окремого рішення про відібрання через загрозу життю.
Не чекайте «ідеального пакета». Ідіть спочатку до служби у справах дітей і до центру правової допомоги: без їхньої участі суд справу не зрушить, а без адвоката легко втратити строки на виправлення позову.