У культурно-мистецькому центрі Володимира зібрали картини, різьбу й інші роботи штаб-сержанта ЗРП Ігоря Саваса. Виставку відкрили 18 вересня. Самого художника на ній немає: він загинув 24 лютого 2026 року на Запорізькому напрямку внаслідок влучання ворожого безпілотника. Мрію сина здійснила мама Світлана Дмитрівна.
«Ігор мріяв про нашу спільну виставку. Він писав картини, а я робила ляльки. Казав: “Приїду, мамо, додому, візьму свої роботи і вийду з ними на площу, аби люди оцінили”».
Що саме можна побачити на виставці?
В експозиції — пейзажі, портрети, різьблені вироби, одяг, розписаний рукою воїна. Окрема тема — коні: вона з’явилася ще в ранньому дитинстві. Ігор народився 12 січня 1979 року у Володимирі в сім’ї військовослужбовця, малювати почав у дитячому садку.
Перший клас закінчував у тодішній Чехословаччині, куди родина поїхала за місцем служби батька Гаррі Володимировича. У 1985 році його робота посіла перше місце на міжнародному конкурсі «Діти світла – світу»; нагородження було в Празі. Після повернення навчався в художній школі імені Миколи Рокицького під керівництвом Анатолія Дарчука й закінчив її з червоним дипломом. Далі були Ковельське, потім Нововолинське училище за спеціальністю «Художня різьба по дереву» і армія.
Яким був шлях Ігоря Саваса у війську?
«Ми сподівалися, що після демобілізації син обере творчий шлях, але він вирішив стати військовим», — пригадує мама. Служив у 51-й окремій механізованій бригаді, згодом у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, потім у ЗРП. Брав участь в АТО. 24 лютого 2022 року повномасштабна війна застала його на бойових позиціях.
На позиціях він малював дружні шаржі й комікси; цю колекцію знищив ворожий безпілотник. Ігорю було 47 років, за плечима — 28 років служби в ЗСУ. «Якось син обмовився, що боїться не встигнути виконати задумане, бо вже й вік не той. Я відповіла, щоб не переймався – у нього все попереду», — говорить Світлана Дмитрівна. «Мамо, коли повернуся, куплю коня. І будемо з сином Ярославом кататися, й усіх дітей возити», — ділився планами Ігор.
На відкриття прийшли побратими та посестри, рідні, друзі й знайомі. Про воїна і митця говорили власник мистецької крамниці Володимир Кравчук та колишній директор художньої школи імені Миколи Рокицького Адам Михалик.