Невиплата зарплати — не «внутрішня справа компанії» і не привід чекати, поки керівник «знайде кошти». Це порушення трудового законодавства. Обов’язок платити зберігається і під час воєнного стану: бойові дії можуть звільнити роботодавця від штрафу, але не від боргу перед працівником.
Закон дає кілька паралельних інструментів: письмова вимога, скарга до Держпраці, судовий наказ або позов, заява до поліції. Вони працюють по-різному. Одні тискнуть на підприємство, інші стягують гроші. Нижче — як не змішати ці шляхи і не втратити компенсацію через типові помилки.
Окремо варто розрізняти затримку офіційно нарахованої зарплати, невиплату при звільненні і ситуацію, коли гроші обіцяли «в конверті». Від цього залежить, які документи збирати і яку процедуру обирати в суді.
Коли затримка вже є порушенням
Стаття 115 Кодексу законів про працю вимагає виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць. Проміжок між виплатами не може перевищувати 16 календарних днів. Остаточний розрахунок за період — не пізніше семи днів після його закінчення. На практиці це означає: перша частина зазвичай припадає на 16–22 число поточного місяця, друга — на 1–7 число наступного. Якщо день виплати вихідний або святковий, гроші мають видати напередодні.
Порушення починається не «коли вам зручно поскаржитися», а з першого дня після крайнього строку. Затримка авансу — таке саме порушення, як затримка другої частини. Часткова виплата теж рахується: якщо нарахували 18 тисяч, а переказали 7, решта — заборгованість.
Відпускні мають бути виплачені не пізніше ніж за один робочий день до початку відпустки, якщо інше прямо не передбачено договором. При звільненні всі належні суми виплачують у день звільнення. Якщо працівник того дня не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок.
Відсутність грошей на рахунку сама по собі не є поважною причиною. Закон № 2136 про організацію трудових відносин у період воєнного стану дозволяє не застосовувати штраф, якщо затримка сталася через бойові дії чи іншу непереборну силу. Це не скасовує обов’язок погасити борг і нарахувати компенсацію, коли затримка тривала місяць і довше.
Спочатку зафіксуйте борг і напишіть вимогу
Усні обіцянки «завтра точно перекажемо» у суді майже нічого не важать. Потрібен паперовий слід. З практики трудових спорів саме відсутність письмової вимоги найчастіше затягує справу: роботодавець потім каже, що працівник «нічого не просив» і сума «не узгоджена».
Зберіть усе, що підтверджує роботу і суму:
- трудовий договір, наказ про прийняття, копію трудової книжки або витяг з реєстру застрахованих осіб;
- розрахункові листки, табелі, банківські виписки з надходженнями;
- листування в месенджерах і корпоративній пошті, де фігурують суми, дати «зарплати» і визнання боргу;
- графік роботи, перепустки, службові завдання, свідчення колег — особливо якщо частина зарплати була неофіційною.
Далі складіть письмову вимогу на ім’я керівника. У тексті вкажіть періоди роботи, відому суму боргу або прохання видати повний розрахунок нарахованого і виплаченого, строк на відповідь (зазвичай 3–7 робочих днів) і наслідок ігнорування — звернення до Держпраці та суду. Якщо точної цифри немає, не вигадуйте її: вимагайте довідку про заборгованість, копії розрахункових відомостей і наказів.
Документ передайте двома способами одночасно, якщо можливо: під розпис у канцелярії (на вашому примірнику мають поставити вхідний номер) і рекомендованим листом з описом вкладення. Збережіть квитанцію і опис. Електронний лист на офіційну адресу підприємства теж варто надіслати — як додатковий доказ дати звернення.
Поки чекаєте відповіді, не видаляйте листування і не підписуйте «мирові» папірці без конкретної дати і суми виплати. Розписка «претензій не маю» без повного розрахунку потім ускладнить позов.
Куди звертатися і що реально може кожен орган
Органи не дублюють один одного. Держпраці не переказує вам гроші на картку. Суд не штрафує підприємство «за статтею 265». Поліція не рахує індексацію. Тому скаргу варто подавати адресно, а не «всім підряд одним текстом».
| Куди звертатися | Що можна отримати | Чого орган не зробить |
|---|---|---|
| Роботодавець / бухгалтерія | Добровільна виплата, довідка про борг, розрахунок | Примусового стягнення |
| Профспілка, комісія з трудових спорів | Переговори, рішення комісії (якщо вона створена) | Виконавчого напису замість суду, якщо комісії немає |
| Держпраці (dsp.gov.ua) | Перевірка, припис, підстава для штрафу | Переказу боргу працівнику |
| ДПС | Перевірка «конверта», ЄСВ і ПДФО | Присудження зарплати як цивільного боргу |
| Поліція (ст. 175 КК) | Тиск на керівника, кримінальне провадження | Швидкого цивільного стягнення всієї суми |
| Суд | Наказ або рішення про стягнення боргу і компенсацій | Миттєвої виплати, якщо немає майна для виконання |
Джерело: повноваження за КЗпП, ЦПК, КК України та Законом «Про звернення громадян».
Скаргу до Держпраці можна подати через онлайн-сервіс «Повідомити про правопорушення» на сайті служби (є окремий блок про заборгованість із зарплати), електронною поштою zvern@dsp.gov.ua або письмово до територіального органу. Анонімні звернення як звернення громадян не розглядають: потрібні ПІБ, адреса, суть порушення, назва і місцезнаходження роботодавця, період невиплати. Додайте копії трудової, вимоги і виписок.
Важливий нюанс: Держпраці може провести позапланову перевірку навіть під час воєнного стану за зверненням працівника. Якщо роботодавець виконає припис у повному обсязі і в строк, фінансові санкції за статтею 265 КЗпП у цей період можуть не застосувати. Для вас це не поразка: мета — виплата, а не розмір штрафу підприємства.
Колективне звернення кількох працівників часто зрушує перевірку швидше, ніж одиночна скарга. Якщо на підприємстві є профспілка, підключіть її одразу: вона має право представляти інтереси і вимагати усунення порушення без очікування «внутрішнього рішення» директора.
Суд: коли достатньо наказу, а коли потрібен позов
Для нарахованої, але невиплаченої зарплати є два судові режими. Якщо борг безспірний — суми стоять у розрахункових документах, роботодавець їх не заперечує — подають заяву про видачу судового наказу. Це коротша процедура. Якщо є спір про розмір, факт роботи чи право на виплату — потрібна позовна заява.
Позов можна подати до місцевого суду за місцезнаходженням роботодавця або за зареєстрованим місцем проживання працівника. Судовий збір у спорах про стягнення зарплати працівник не сплачує. Документи можна надіслати через систему «Електронний суд», якщо маєте електронний підпис.
У вимогах варто окремо просити:
- суму нарахованої, але невиплаченої зарплати (і суміжних виплат: відпускних, лікарняних, премій, якщо вони передбачені договором чи локальними актами);
- компенсацію втрати частини доходу через інфляцію — якщо затримка становить один календарний місяць і більше;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні — за статтею 117 КЗпП, але не більш як за шість місяців;
- моральну шкоду — якщо є підстави і докази пережитого (тривала невиплата, листування з погрозами, звернення по медичну допомогу тощо);
- витрати на правничу допомогу, якщо залучали адвоката.
У грудні 2025 року Конституційний Суд визнав неконституційним тримісячний строк звернення до суду з частини 1 статті 233 КЗпП саме щодо стягнення зарплати та інших належних працівникові платежів. Для вимог про оплату праці, що виникли після цієї дати або не «згоріли» за попередніми правилами, працівник може звертатися без цього тримісячного обмеження. Для сум при звільненні частина 2 статті 233 зберігає окремий тримісячний відлік від дня, коли працівник одержав письмове повідомлення про нараховані й виплачені суми. Невиплата має триваючий характер: строк логічно рахувати не від першого простроченого дня, а від моменту, коли порушення припинилося або коли стала відома остаточна сума.
Рішення чи наказ самі по собі ще не гроші. Їх треба пред’явити до виконання: до виконавчої служби або до банку, якщо відомі рахунки боржника. Зволікання на цьому етапі зводить нанівець виграну справу, особливо якщо підприємство виводить активи.
Які компенсації належать працівнику і що загрожує роботодавцю
Компенсацію втрати частини зарплати через інфляцію нараховують, коли виплату затримали на один календарний місяць і більше. База — сума «на руки» за відповідний місяць (після ПДФО та військового збору), помножена на приріст індексу споживчих цін за період затримки. Індекси публікує Держстат, бухгалтерії користуються затвердженим Кабміном порядком. Це не «штраф на ваш рахунок», а окрема виплата поверх боргу.
При звільненні без розрахунку додається середній заробіток за кожен день затримки — але не більш як за шість місяців. Якщо суд задовольнить позов лише частково, розмір цього відшкодування можуть пропорційно зменшити.
Для підприємства фінансова санкція за статтею 265 КЗпП така: порушення строків виплати більш як на один місяць або виплата не в повному обсязі — штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати на момент виявлення порушення. З 1 січня 2026 року мінімальна зарплата становить 8 647 грн, тож санкція — 25 941 грн. Недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці — 2 мінімальні зарплати за кожного працівника (17 294 грн). «Конверт» і робота без договору — 10 мінімальних зарплат за кожного (86 470 грн), за повтор протягом двох років — 30 мінімальних (259 410 грн).
| Вид відповідальності | Підстава | Орієнтовний розмір у 2026 році |
|---|---|---|
| Фінансова (на підприємство) | ст. 265 КЗпП, затримка понад місяць / неповна виплата | 25 941 грн |
| Адміністративна (на посадову особу) | ст. 41 КУпАП | 510–1 700 грн; повторно або щодо вразливих категорій — 1 700–5 100 грн |
| Кримінальна (на керівника / ФОП) | ч. 1 ст. 175 КК, умисна невиплата понад місяць | штраф 8 500–17 000 грн, або виправні роботи / пробаційний нагляд до 2 років, з позбавленням права обіймати посади до 3 років |
| Кримінальна, кваліфікований склад | ч. 2 ст. 175 КК, нецільове використання коштів на зарплату | штраф вищий або обмеження волі до 3 років, або позбавлення волі до 5 років |
Джерело: ст. 265 КЗпП, ст. 41 КУпАП, ст. 175 КК, Закон про Державний бюджет на 2026 рік.
Частина 3 статті 175 КК прямо звільняє особу від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення вона виплатила всю суму. Саме тому заява до поліції інколи діє швидше за цивільний позов: керівник розуміє особистий ризик. Але кримінальне провадження не замінює виконавчого напису. Паралель «суд + заява за ст. 175» у реальних кейсах часто дає результат, якого не дає жоден інструмент окремо.
Якщо працювали неофіційно або частину платили «в конверті»
Відсутність трудового договору не перекреслює право на оплату фактично виконаної роботи. Суд може встановити факт трудових відносин за сукупністю доказів: перепустки, графіки, листування про завдання, свідки, банківські перекази «за роботу», корпоративний одяг, доступ до робочої пошти.
Алгоритм той самий на старті — письмова претензія, — але коло органів ширше. Держпраці перевіряє незадекларовану працю. ДПС дивиться на несплачені ПДФО і ЄСВ. У позові просять визнати факт трудових відносин, стягнути зарплату не нижче мінімальної за відпрацьований час, зобов’язати нарахувати страховий стаж. Без цього «конверт» так і залишиться приватною домовленістю, яку роботодавець у будь-який момент може заперечити.
Не варто погоджуватися на схему «зараз віддам готівкою, а ти відкликаєш скаргу» без розписки з сумою, датою і призначенням платежу. Після відкликання доказів часто не лишається, а друга частина боргу так і не з’являється.
Невиплата при звільненні: окрема пастка
Найгостріші спори виникають не під час роботи, а в день розрахунку. Роботодавець затримує трудову книжку або витяг, «губить» наказ, пропонує написати заяву за власним бажанням «і тоді заплатимо». Це різні порушення, і їх не варто звалювати в один абзац позову без дат і сум.
Якщо розрахунок не проведено в день звільнення, середній заробіток за статтею 117 КЗпП нараховують за період затримки — з обмеженням у шість місяців. Умова: є вина роботодавця і (для повного розміру) немає спору про суму. Коли роботодавець заперечує цифру, відшкодування присудять після вирішення спору, часто пропорційно задоволеній частині вимог.
Перед позовом письмово витребуйте повідомлення про нараховані й виплачені суми при звільненні. Від дати його отримання може залежати тримісячний строк саме для «звільненнєвих» виплат. Якщо повідомлення не видають — зафіксуйте відмову тією ж письмовою вимогою: це працює і як доказ, і як точка відліку.
Не підписуйте обхідний лист із формулюванням про відсутність претензій, доки на рахунку немає повного розрахунку. Обхідний лист не скасовує права на зарплату, але його текст охоче цитують у відзиві на позов.
Помилки, через які люди роками не отримують свої гроші
Перша — чекати «до нового року» чи «поки закриють тендер». Борг не зменшується від терпіння. Підприємство може змінити директора, вивести майно, відкрити банкрутство.
Друга — сваритися лише в чаті й не надсилати офіційну вимогу. Скріншот корисний, але без вхідного номера або поштового опису його легко оголосити «неповним».
Третя — вимагати в суді лише «зарплату», забувши компенсацію за інфляцію і середній заробіток при звільненні. Суд рідко присуджує те, що не просили.
Четверта — плутати Держпраці із виконавчою службою. Припис інспектора не списує кошти з рахунку. Після рішення суду документ треба віднести на виконання.
П’ята — підписувати нову трудову угоду «з чистого аркуша» замість погашення старого боргу. Новий договір не анулює попередніх нарахувань, але на практиці роботодавець використовує його як привід сказати, що «все вже врегульовано».
Шоста — ігнорувати колектив. Один працівник для компанії — ризик. Десять однакових вимог і одна скарга до Держпраці — уже перевірка і репутаційні наслідки для засновників.
Коли потрібен юрист і де допомога безкоштовна
Самостійно реально пройти простий сценарій: борг нарахований, є розрахункові листки, роботодавець не заперечує суму. Тут часто вистачає судового наказу і заяви до Держпраці.
До фахівця варто йти, якщо зарплата була частково в конверті, підприємство в процесі ліквідації чи банкрутства, є ознаки виведення майна, вас звільнили «заднім числом», або керівник погрожує зустрічним звільненням за прогул після того, як ви відмовилися працювати без оплати. У складних кейсах потрібні правильна кваліфікація вимог, забезпечення позову (арешт рахунків) і паралельна заява за статтею 175 КК.
Безоплатну правничу допомогу надає система БПД: консультацію можна отримати в місцевому центрі або через legalaid.gov.ua. Для багатьох категорій доступна і вторинна допомога — складання документів і представництво. Урядова лінія 1545 приймає звернення щодо порушення трудових прав. Держпраці: dsp.gov.ua, телефони довідок щодо звернень громадян на сайті служби.
Законопроєкт про право тимчасово зупиняти роботу при затримці зарплати понад 15 днів після закінчення місяця станом на вересень 2026 року ще не став законом. Поки що «не виходити на роботу через борг» без окремої правової підстави можна обернути проти працівника як прогул. Безпечніший шлях — письмово зафіксувати порушення і запускати процедури, описані вище, а не самовільно залишати робоче місце.
Невиплата зарплати майже ніколи не вирішується одним дзвінком. Вирішується послідовністю: доказ, письмова вимога, скарга, суд, виконання. Чим раніше з’являється перший офіційний папір, тим менший шанс, що борг розчиниться разом із «тимчасовими труднощами» роботодавця.